Аспірантура

Програмові вимоги до кандидатського екзамену із

загального мовознавства

  1. Об’єкт і предмет загального мовознавства. Зв’язок мовознавства з іншими науками.
  2. Основні внутрішні системи й підсистеми мови, їхні одиниці. Проміжні мовні системи. Ієрархія мовної будови.
  3. Лінгвофілософська й граматична традиції в античній Греції.
  4. Розвиток мовознавства від його витоків до наших днів.
  5. Поняття системи та структури. Властивості елементів систем. Мовна система і мовна структура.
  6. О.О.Потебня і Харківська лінгвістична школа.
  7. Мовні та логічні категорії. Значення та поняття, речення та судження (спільне і відмінне між ними).
  8. Основні одиниці мовних рівнів – інваріанти. Інваріант і його співвідношення з варіантом. Теорія ізоморфізму мовних рівнів Є.Куриловича.
  9. Питання загального мовознавства в працях П.Фортунатова.
  10. Мовознавство і семіотика. Специфіка знаків мовної системи. Соссюрівське розуміння мовного знака.
  11. Словотвір. Основні поняття словотвору. Морфологічний та синтаксичний словотвір.
  12. Типологічна класифікація мов В. фон Гумбольдта.
  13. Мислення та свідомість. Мова та свідомість. Мова та підсвідомість.
  14. Граматичне значення, граматична форма, граматична категорія. Синтетичні та аналітичні засоби вираження граматичних значень
  15. Лінгвістичні концепції Фердинанда де Соссюра.
  16. Соціолінгвістика як теорія соціальної зумовленості мови, її соціальних жанрів і соціальних функцій.
  17. Омонімія, полісемія, антонімія, синонімія, стосунки ієрархічної класифікації лексем як структуроутворюючі в рамках лексичного рівня.
  18. Напрями і школи в мовознавстві кінця ХХ ст.: генеративна граматика, функціональна і когнітивна лінгвістика, лінгвістична семантика, комунікативна лінгвістика.
  19. Мова як система. Внутрішня структура мови. Рівні мови, її основні одиниці.
  20. Поняття граматичного значення і граматичної категорії. Загальна класифікація граматичних категорій.
  21. Універсальні граматики і універсальний підхід до мови.
  22. Розвиток мови. Проблеми походження мови і їх класифікація.
  23. Предикативно-аргументна структура пропозиції.
  24. Натуралізм і психологізм в мовознавстві ХІХ ст.
  25. Мовні типи. Типологічна класифікація мов. Типологія й універсалії.
  26. Поняття глибинного і поверхневого синтаксису.
  27. Основні напрямки структурної лінгвістики ХХ ст.
  28. Методи лінгвістичних досліджень. Порівняльно-історичний, типологічний і структурний методи.
  29. Фонологічний рівень мови. Фонема: визначення аргументації та опозиції. Фонематика і фонемотип.
  30. Американський структуралізм (дескриптивна лінгвістика). Основні принципи. Граматична теорія Л.Блумфільда. Дистрибутивний аналіз.

Програмові вимоги із загального мовознавства

до вступного іспиту в аспірантуру

  1. Загальне мовознавство як наука. Екстра- та інтралінгвістика. Місце мовознавства в системі гуманітарних наук. А.В.Гумбольдт як засновник науки про мову. Вплив ідей В.Гумбольдта на подальший розвиток лінгвістичної теорії.
  2. Періодизація історії мовознавства. Виникнення загального мовознавства. Основні лінгвістичні вчення і школи.
  3. Мовознавство в давній Індії (Граматика Паніні). Греко-римське мовознавство.
  4. Мовознавство в середньовічній Європі. Розвиток арабського мовознавства. Мовознавство в епоху Відродження. Вивчення живих мов.
  5. Логічна (універсальна) граматика Пор-Рояля. Філософія мови в працях Р.Декарта, Д.Локка, Г.Лейбніца, М.Ломоносова. Виникнення порівняльно-історичного мовознавства (Франц Бопп, Расмус Раск, О.Востоков, Якоб Грімм).
  6. Основні положення мовної концепції Вільгельма фон Гумбольдта.
  7. Натуралістична концепція Августа Шлейхера. Психологізм в мовознавстві ХІХ ст. Молодограматичний напрям в мовознавстві (Теоретичні основи молодограматизму та недоліки цього вчення)
  8. Російське мовознавство ХІХ століття (Праці І.Срезневського та Ф.Буслаєва) Московська лінгвістична школа (Ф.Фортунатов). Казанська лінгвістична школа (Лінгвістичні концепції І. Бодуена де Куртене).
  9. Теорія мови і мовлення в лінгвістичній концепції Ф. де Соссюра. Вчення про лінгвістичний знак Ф. де Соссюра. Вчення про синхронію і діахронію Ф. де Соссюра. Значення лінгвістичної концепції Ф. де Соссюра для мовознавства ХХ ст.
  10. Празька лінгвістична школа та її лінгвістичні концепції. Глосематика (данський структуралізм) та його сутність). Дескриптивна лінгвістика: її принципи і методи.
  11. Історія українського мовознавства ХІ-ХУІІІ ст. «Граматика» Мелетія Смотрицького та її значення для слов’янського мовознавства. «Граматика словенська» Івана Ужевича.
  12. Олександр Потебня – видатний український мовознавець: його життя і творчість. Філософські основи лінгвістичної концепції О.Потебні. О.Потебня про зв’язок мови і мислення. Вчення О.Потебні про слово і граматичну форму.
  13. Актуальні проблеми і основні напрямки сучасного мовознавства. Розвиток соціолінгвістики, психолінгвістики, нейролінгвістики. Етнолінгвістика, генеративна і комп’ютерна лінгвістика. Становлення когнітивної і гендерної лінгвістики.
  14. Методи вивчення мови. Загальнонаукові і лінгвістичні способи дослідження. Сучасні методи. Проблеми методології лінгвістичного аналізу.
  15. Типологічний метод опису мов. Мовний тип. Мовні універсалії. Типологічна класифікація мов світу.
  16. Структурні і математичні методи в мовознавстві. Компонентний аналіз. Найпомітніші досягнення компаративістики і контрастивної лінгвістики
  17. Мова. Функції мови. Мова в її зв’язках зі свідомістю і мисленням людей, із суспільними явищами. Менталінгвістика, соціолінгвістика, психолінгвістика.
  18. Мова і мовлення. Антиномії Ф. де Соссюра. Сучасні теорії дихотомії «мова – мовлення». Поняття про колоквіалістику. Мова і невербальні форми спілкування. Пара лінгвістика. Паракінесика.
  19. Мовознавство і семіотика. Поняття про знак. Класифікація знаків. Специфіка мовних знаків. Мова як знакова система, відмінність її від інших знакових систем.
  20. Мова і суспільство. Проблеми сучасної соціолінгвістики. Мовна політика. Мовна ситуація. Інтерлінгвістика.
  21. Мова і етнос. Основні проблеми етнолінгвістики і лінгвокультурології. Мовна картина світу та її співвідношення із концептуальною картиною світу.
  22. Менталінгвістика. Психолінгвістика. Зв’язок між цими науками. Мова і поведінка людини. Гіпотеза Сепіра – Уорфа та її значення в історії лінгвістики.
  23. Мова як конкретно-історична категорія. Обумовленість історії мови історією народу. Внутрішні і зовнішні передумови мовних змін. Проблеми синхронії і діахронії.
  24. Мова як системно-структурне утворення. Поняття про систему і структуру. Мова як система, її відкритість і динамізм. Мова як структура. Основні і проміжні рівні мови.
  25. Мова як система систем. Ізоморфізм та ієрархія рівнів. Внутрішня структура мови. Парадигматичні й синтагматичні зв’язки зв’язки одиниць у межах рівнів мови.
  26. Фонетичний рівень мовної структури. Фонетичні одиниці. Звук і фонема. Артикуляційна характеристика звуків у мовах світу.
  27. Фонологія як система. Поняття про інваріант і алофон. Гіперфонемна ситуація. Нейтралізація фонеми. Фонетичні опозиції.
  28. Морфемний рівень мовної системи. Морфема і морф. Бінарні опозиції на морфемному ярусі. Зв’язок морфеміки з іншими рівнями мови.
  29. Лексичний рівень. Особливості слова як основної одиниці цього рівня і мови взагалі. Значення слова. Семантична структура слова. Поняття про сему й семему, денотат і референт. Наука про лексичну семантику.
  30. Системність лексики. Синтагматика, парадигматика, епідигматика на лексичному рівні. Семантичні й поняттєві поля.
  31. Граматична система мови. Широке й вузьке розуміння граматики. Історія вивчення граматики. Граматична категорія, граматичне значення і граматична форма. Способи вираження граматичного значення в різних мовах.
  32. Морфологічний рівень мовної системи. Поняття про грамему. Системність морфологічного рівня. Морфологічні парадигми.
  33. Проблема частин мови як одна з головних у морфології. Історія класифікації частин мови. Принципи виокремлення частин мови.
  34. Синтаксичний рівень мовної системи. Поняття про синтаксему. Словосполучення і речення. Синтагматика і парадигматика на синтаксичному рівні.
  35. Аспекти вивчення речення. Семантичний синтаксис. Логіко-семантичні типи речень. Семантична структура речення.
  36. Комунікативний синтаксис. Актуальне членування речення. Поняття теми і реми.
  37. Морфонологія як проміжний рівень. Поняття про морфонему. Словотвір. Дериватема як основна одиниця дериваційного проміжного рівня. Способи словотвору в різних мовах.
  38. Фразеологія як проміжний рівень. Предмет і обсяг фразеології. Системність фразеологічних одиниць. Класифікація фразеологізмів.

Література

Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 2004.

Кочерган М.П. Вступ до мовознавства.

Білецький А.О. Про мову й мовознавство. – К., 1996.

Бондарко Л.В., Вербицкая Л.А. Гордина М.В. Основы общей фонетики. – СПб., 1991.

Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. – К., 1959.

Касевич В.Б. Элементы общей лингвистики.- М., 1977.

Кочергина В.А. Введение в языковедение. – М, 1991.

Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику. – М, 1978.

Общее языкознание. Формы существования, функции, история языка. – М., 1970.

Общее языкознание. Внутренняя структура языка. – М., 1972.

Общее языкознание. Методы лингвистических исследований. – М., 1973.

Общее языкознание. – Минск, 1983.

Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. – М., 1979.

Кодухов В.И. Общее языкознание. – М., 1974.

Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К., 1988.

Ковалик І.І., Самійленко. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки. – К., 1985.

Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень. – К., 1980.

Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства. – К., 1991.

Кондрашов Н.А. История лингвистических учений. – М., 1979.

Лоя Я.В. История лингвистических учений. – М., 1966.

Методи струкутрного дослідження мови. – К., 1968.

Степанов Ю.С. Основы языкознания. – М, 1966.

Степанов Ю.С. Семиотика. – М., 1971.

Волков А.Г. Язык как система знаков. – Изд-во МГУ, 1966.

Звегинцев В.А. История языкознания ХІХ вв. В очерках и извлечениях. – Ч. І, ІІ. – М., 1965.

Звегинцев А.А. Теоретическая и прикладная лингвистика. – М, 1968.

Щерба Л.В. .языковая система и речевая деятельность.- Л., 1974.

Щур Г.С. Теории поля в лингвистике. – М., 1974.

Уфимцева А.А. Опыт изучения лексики как системы. – М., 1962.

Питання теорії мови в зарубіжному мовознавстві.. – К., 1976.

Журавлев. В.К. Внешние и внутренние факторы языковой эволюции. – М., 1982.

Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. – Л, 1963.

Кунин А.В. Английская фразеология. – М., 1970.

Чернышова И.И. Фразеология современного немецкого языка. –М., 1970.

Шанский Н.М. Фразеология современного русского языка. – М, 1963.

Назарян А.Г. Фразеология современного французского языка. – М., 1976.

Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке. – М.- Л. 1947.

Соссюр Ф. де. Труды по языкознанию. – М, 1977.

Бенвенист Э. Общая лингвистика. – М., 1974.

Блумфильд Л. Язык. – М., 1968.

Москальская О.И. Грамматика текста. – М., 1981.

Кононенко В.И. Системно-семантические связи в синтаксисе русского и украинского языков. – К., 1976.

Архангельский В.Л. Устойчивые фразы в современном русском языке. – Ростов-на-Дону., 1964.

Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. – К, 1987.

Баран Я.А. Основні питання загальної та німецької фразеології. – Львів, 1980.

Курчаткина Н.Н., Супрун А.В. Фразеология испанского языка. – М., 1981.

Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – К., 1973.

Соколовская Ж.П. Проблемі системного описания лексической семантики. – К., 1990.

Соколовская Ж.П. Картина мира в значениях слов. – Сімферополь, 1993.

Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика. – М. 1990.

Русанівський В.М. Єдиний мовнообразний простір української ментальності // Мовознавство. – 1993. – № 6.

Смаль-Cтоцький С. Українська літературна мова // Мовознавство.- 1994. – № 4,