Дисципліни вільного вибору студента
2021-2022 навч. рік
Назва дисципліни | Семестр | Кількість кредитів | Години | Форма контролю | ||
лекції | семінарські/
практичні/ лабораторні |
самостійна робота | ||||
Основи риторики
(факультет історії, політології і міжнародних відносин) |
3 | 3 | 14 | 16 | 60 | залік |
Старослов’янська мова
(факультет історії, політології і міжнародних відносин) |
3 | 3 | 12 | 18 | 60 | залік |
Латинська мова
(факультет історії, політології і міжнародних відносин) |
3 | 3 | 12 | 18 | 60 | залік |
Латинська мова
(Навчально-науковий Юридичний інститут) |
4 | 3 | 20 | 28 | 52 | залік |
ОСНОВИ РИТОРИКИ (Факультет історії, політології і міжнародних відносин)
Метою викладання навчальної дисципліни Основи риторики є формування теоретичних знань та практичних навичок сучасної риторики, чітка диференціяція риторики і неориторики, формування парадигми дисципліни, розкриття суті риторики в контексті сучасної науки, демонстрація соціальної, наукової, гносеологічної, етичної, культурологічної ролі риторики, окреслення її функціональних параметрів. Курс Основ риторики передбачає розкриття причин відродження дисципліни в ХХ столітті та дослідження її нового історичного та філософського контексту.
Завдання курсу полягає у вивченні законів ораторського мистецтва та оволодінні практичними навичками публічного виступу, вивченні історії формування законів та традицій ораторського мистецтва та риторики і відпрацюванні на практиці підготовки до виступу та виголошення промови.
Зміст: розглядаються теоретичні засади дисципліни, особливості риторичної поведінки мовця, нериторичні «збої» та відхилення у тактиці та стратегії мовлення, у підборі лексичних, морфолого-синтаксичних та стилістичних засобів для реалізації конкретного завдання, а також аксіологічні та прагматичні особливості комунікативних інтенцій. Передбачено екскурс в історію риторичних вчень до наших днів, викладено причини криз риторики (епоха софістів, культури «Пізнього Риму», епоха Ренесансу).
ЛАТИНСЬКА МОВА (Факультет історії, політології і міжнародних відносин)
Латинська мова як один із практичних лінгвістичних курсів у цілісній системі університетської підготовки вчителя історії передбачає ознайомлення з фонетикою, лексикою та граматикою як структурними компонентами давньої мови, і який в міждисциплінарному поєднанні з педагогічними та гуманітарними науками (методикою викладання історії, педагогікою, всесвітньою історією, історією України, етнологією, історією культури, філософією) посідає особливе місце у професійному становленні майбутніх педагогів-істориків.Запропоновані для вивчення у цьому курсі питання про походження латинської мови, її особливу роль на всіх етапах формування та розвитку європейської цивілізації, латинську графіку та фонетику, нормативну граматику, лексичний склад і синтаксичні особливості формують осмислений підхід до її використання у фаховій комунікації та педагогічній діяльності на високому науковому та методичному рівні.
Метою вивчення Латинської мови є пізнання та усвідомлення її структурної організації як цілісної системи та як засобу людського спілкування. До основних завдань належать: визначення ролі та місця латинської мови в історії античності, її використання як реального засобу усного та писемного спілкування періоду Римської імперії, відокремлення народної латини та її роль у формуванні романської групи мов, вплив на виникнення європейської двомовності часів Середньовіччя та Відродження та використання як державної мови Новітнього часу у Ватикані. Курс вивчення однієї із класичних мов майбутніми педагогами-істориками спрямовано на засвоєння правил вимови голосних звуків і дифтонгів, приголосних та їх сполучень, правила графіки; оволодіння нормативною граматикою (частини мови та їх категорії, парадигми відмінювання, найуживаніші синтаксичні конструкції); вивчення лексичного мінімуму як етимологічної основи найуживаніших у повсякденному мовленні українських латинізмів та пояснення їх походження у шкільному освітньому процесі; доцільне та орфографічно правильне використання на уроках історії латинських фразеологізмів.