Програмові вимоги до кандидатського екзамену із
загального мовознавства
- Об’єкт і предмет загального мовознавства. Зв’язок мовознавства з іншими науками.
- Основні внутрішні системи й підсистеми мови, їхні одиниці. Проміжні мовні системи. Ієрархія мовної будови.
- Лінгвофілософська й граматична традиції в античній Греції.
- Розвиток мовознавства від його витоків до наших днів.
- Поняття системи та структури. Властивості елементів систем. Мовна система і мовна структура.
- О.О.Потебня і Харківська лінгвістична школа.
- Мовні та логічні категорії. Значення та поняття, речення та судження (спільне і відмінне між ними).
- Основні одиниці мовних рівнів – інваріанти. Інваріант і його співвідношення з варіантом. Теорія ізоморфізму мовних рівнів Є.Куриловича.
- Питання загального мовознавства в працях П.Фортунатова.
- Мовознавство і семіотика. Специфіка знаків мовної системи. Соссюрівське розуміння мовного знака.
- Словотвір. Основні поняття словотвору. Морфологічний та синтаксичний словотвір.
- Типологічна класифікація мов В. фон Гумбольдта.
- Мислення та свідомість. Мова та свідомість. Мова та підсвідомість.
- Граматичне значення, граматична форма, граматична категорія. Синтетичні та аналітичні засоби вираження граматичних значень
- Лінгвістичні концепції Фердинанда де Соссюра.
- Соціолінгвістика як теорія соціальної зумовленості мови, її соціальних жанрів і соціальних функцій.
- Омонімія, полісемія, антонімія, синонімія, стосунки ієрархічної класифікації лексем як структуроутворюючі в рамках лексичного рівня.
- Напрями і школи в мовознавстві кінця ХХ ст.: генеративна граматика, функціональна і когнітивна лінгвістика, лінгвістична семантика, комунікативна лінгвістика.
- Мова як система. Внутрішня структура мови. Рівні мови, її основні одиниці.
- Поняття граматичного значення і граматичної категорії. Загальна класифікація граматичних категорій.
- Універсальні граматики і універсальний підхід до мови.
- Розвиток мови. Проблеми походження мови і їх класифікація.
- Предикативно-аргументна структура пропозиції.
- Натуралізм і психологізм в мовознавстві ХІХ ст.
- Мовні типи. Типологічна класифікація мов. Типологія й універсалії.
- Поняття глибинного і поверхневого синтаксису.
- Основні напрямки структурної лінгвістики ХХ ст.
- Методи лінгвістичних досліджень. Порівняльно-історичний, типологічний і структурний методи.
- Фонологічний рівень мови. Фонема: визначення аргументації та опозиції. Фонематика і фонемотип.
- Американський структуралізм (дескриптивна лінгвістика). Основні принципи. Граматична теорія Л.Блумфільда. Дистрибутивний аналіз.
Програмові вимоги із загального мовознавства
до вступного іспиту в аспірантуру
- Загальне мовознавство як наука. Екстра- та інтралінгвістика. Місце мовознавства в системі гуманітарних наук. А.В.Гумбольдт як засновник науки про мову. Вплив ідей В.Гумбольдта на подальший розвиток лінгвістичної теорії.
- Періодизація історії мовознавства. Виникнення загального мовознавства. Основні лінгвістичні вчення і школи.
- Мовознавство в давній Індії (Граматика Паніні). Греко-римське мовознавство.
- Мовознавство в середньовічній Європі. Розвиток арабського мовознавства. Мовознавство в епоху Відродження. Вивчення живих мов.
- Логічна (універсальна) граматика Пор-Рояля. Філософія мови в працях Р.Декарта, Д.Локка, Г.Лейбніца, М.Ломоносова. Виникнення порівняльно-історичного мовознавства (Франц Бопп, Расмус Раск, О.Востоков, Якоб Грімм).
- Основні положення мовної концепції Вільгельма фон Гумбольдта.
- Натуралістична концепція Августа Шлейхера. Психологізм в мовознавстві ХІХ ст. Молодограматичний напрям в мовознавстві (Теоретичні основи молодограматизму та недоліки цього вчення)
- Російське мовознавство ХІХ століття (Праці І.Срезневського та Ф.Буслаєва) Московська лінгвістична школа (Ф.Фортунатов). Казанська лінгвістична школа (Лінгвістичні концепції І. Бодуена де Куртене).
- Теорія мови і мовлення в лінгвістичній концепції Ф. де Соссюра. Вчення про лінгвістичний знак Ф. де Соссюра. Вчення про синхронію і діахронію Ф. де Соссюра. Значення лінгвістичної концепції Ф. де Соссюра для мовознавства ХХ ст.
- Празька лінгвістична школа та її лінгвістичні концепції. Глосематика (данський структуралізм) та його сутність). Дескриптивна лінгвістика: її принципи і методи.
- Історія українського мовознавства ХІ-ХУІІІ ст. «Граматика» Мелетія Смотрицького та її значення для слов’янського мовознавства. «Граматика словенська» Івана Ужевича.
- Олександр Потебня – видатний український мовознавець: його життя і творчість. Філософські основи лінгвістичної концепції О.Потебні. О.Потебня про зв’язок мови і мислення. Вчення О.Потебні про слово і граматичну форму.
- Актуальні проблеми і основні напрямки сучасного мовознавства. Розвиток соціолінгвістики, психолінгвістики, нейролінгвістики. Етнолінгвістика, генеративна і комп’ютерна лінгвістика. Становлення когнітивної і гендерної лінгвістики.
- Методи вивчення мови. Загальнонаукові і лінгвістичні способи дослідження. Сучасні методи. Проблеми методології лінгвістичного аналізу.
- Типологічний метод опису мов. Мовний тип. Мовні універсалії. Типологічна класифікація мов світу.
- Структурні і математичні методи в мовознавстві. Компонентний аналіз. Найпомітніші досягнення компаративістики і контрастивної лінгвістики
- Мова. Функції мови. Мова в її зв’язках зі свідомістю і мисленням людей, із суспільними явищами. Менталінгвістика, соціолінгвістика, психолінгвістика.
- Мова і мовлення. Антиномії Ф. де Соссюра. Сучасні теорії дихотомії «мова – мовлення». Поняття про колоквіалістику. Мова і невербальні форми спілкування. Пара лінгвістика. Паракінесика.
- Мовознавство і семіотика. Поняття про знак. Класифікація знаків. Специфіка мовних знаків. Мова як знакова система, відмінність її від інших знакових систем.
- Мова і суспільство. Проблеми сучасної соціолінгвістики. Мовна політика. Мовна ситуація. Інтерлінгвістика.
- Мова і етнос. Основні проблеми етнолінгвістики і лінгвокультурології. Мовна картина світу та її співвідношення із концептуальною картиною світу.
- Менталінгвістика. Психолінгвістика. Зв’язок між цими науками. Мова і поведінка людини. Гіпотеза Сепіра – Уорфа та її значення в історії лінгвістики.
- Мова як конкретно-історична категорія. Обумовленість історії мови історією народу. Внутрішні і зовнішні передумови мовних змін. Проблеми синхронії і діахронії.
- Мова як системно-структурне утворення. Поняття про систему і структуру. Мова як система, її відкритість і динамізм. Мова як структура. Основні і проміжні рівні мови.
- Мова як система систем. Ізоморфізм та ієрархія рівнів. Внутрішня структура мови. Парадигматичні й синтагматичні зв’язки зв’язки одиниць у межах рівнів мови.
- Фонетичний рівень мовної структури. Фонетичні одиниці. Звук і фонема. Артикуляційна характеристика звуків у мовах світу.
- Фонологія як система. Поняття про інваріант і алофон. Гіперфонемна ситуація. Нейтралізація фонеми. Фонетичні опозиції.
- Морфемний рівень мовної системи. Морфема і морф. Бінарні опозиції на морфемному ярусі. Зв’язок морфеміки з іншими рівнями мови.
- Лексичний рівень. Особливості слова як основної одиниці цього рівня і мови взагалі. Значення слова. Семантична структура слова. Поняття про сему й семему, денотат і референт. Наука про лексичну семантику.
- Системність лексики. Синтагматика, парадигматика, епідигматика на лексичному рівні. Семантичні й поняттєві поля.
- Граматична система мови. Широке й вузьке розуміння граматики. Історія вивчення граматики. Граматична категорія, граматичне значення і граматична форма. Способи вираження граматичного значення в різних мовах.
- Морфологічний рівень мовної системи. Поняття про грамему. Системність морфологічного рівня. Морфологічні парадигми.
- Проблема частин мови як одна з головних у морфології. Історія класифікації частин мови. Принципи виокремлення частин мови.
- Синтаксичний рівень мовної системи. Поняття про синтаксему. Словосполучення і речення. Синтагматика і парадигматика на синтаксичному рівні.
- Аспекти вивчення речення. Семантичний синтаксис. Логіко-семантичні типи речень. Семантична структура речення.
- Комунікативний синтаксис. Актуальне членування речення. Поняття теми і реми.
- Морфонологія як проміжний рівень. Поняття про морфонему. Словотвір. Дериватема як основна одиниця дериваційного проміжного рівня. Способи словотвору в різних мовах.
- Фразеологія як проміжний рівень. Предмет і обсяг фразеології. Системність фразеологічних одиниць. Класифікація фразеологізмів.
Література
Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 2004.
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства.
Білецький А.О. Про мову й мовознавство. – К., 1996.
Бондарко Л.В., Вербицкая Л.А. Гордина М.В. Основы общей фонетики. – СПб., 1991.
Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. – К., 1959.
Касевич В.Б. Элементы общей лингвистики.- М., 1977.
Кочергина В.А. Введение в языковедение. – М, 1991.
Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику. – М, 1978.
Общее языкознание. Формы существования, функции, история языка. – М., 1970.
Общее языкознание. Внутренняя структура языка. – М., 1972.
Общее языкознание. Методы лингвистических исследований. – М., 1973.
Общее языкознание. – Минск, 1983.
Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. – М., 1979.
Кодухов В.И. Общее языкознание. – М., 1974.
Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К., 1988.
Ковалик І.І., Самійленко. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки. – К., 1985.
Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень. – К., 1980.
Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства. – К., 1991.
Кондрашов Н.А. История лингвистических учений. – М., 1979.
Лоя Я.В. История лингвистических учений. – М., 1966.
Методи струкутрного дослідження мови. – К., 1968.
Степанов Ю.С. Основы языкознания. – М, 1966.
Степанов Ю.С. Семиотика. – М., 1971.
Волков А.Г. Язык как система знаков. – Изд-во МГУ, 1966.
Звегинцев В.А. История языкознания ХІХ вв. В очерках и извлечениях. – Ч. І, ІІ. – М., 1965.
Звегинцев А.А. Теоретическая и прикладная лингвистика. – М, 1968.
Щерба Л.В. .языковая система и речевая деятельность.- Л., 1974.
Щур Г.С. Теории поля в лингвистике. – М., 1974.
Уфимцева А.А. Опыт изучения лексики как системы. – М., 1962.
Питання теорії мови в зарубіжному мовознавстві.. – К., 1976.
Журавлев. В.К. Внешние и внутренние факторы языковой эволюции. – М., 1982.
Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. – Л, 1963.
Кунин А.В. Английская фразеология. – М., 1970.
Чернышова И.И. Фразеология современного немецкого языка. –М., 1970.
Шанский Н.М. Фразеология современного русского языка. – М, 1963.
Назарян А.Г. Фразеология современного французского языка. – М., 1976.
Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке. – М.- Л. 1947.
Соссюр Ф. де. Труды по языкознанию. – М, 1977.
Бенвенист Э. Общая лингвистика. – М., 1974.
Блумфильд Л. Язык. – М., 1968.
Москальская О.И. Грамматика текста. – М., 1981.
Кононенко В.И. Системно-семантические связи в синтаксисе русского и украинского языков. – К., 1976.
Архангельский В.Л. Устойчивые фразы в современном русском языке. – Ростов-на-Дону., 1964.
Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. – К, 1987.
Баран Я.А. Основні питання загальної та німецької фразеології. – Львів, 1980.
Курчаткина Н.Н., Супрун А.В. Фразеология испанского языка. – М., 1981.
Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – К., 1973.
Соколовская Ж.П. Проблемі системного описания лексической семантики. – К., 1990.
Соколовская Ж.П. Картина мира в значениях слов. – Сімферополь, 1993.
Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика. – М. 1990.
Русанівський В.М. Єдиний мовнообразний простір української ментальності // Мовознавство. – 1993. – № 6.
Смаль-Cтоцький С. Українська літературна мова // Мовознавство.- 1994. – № 4,